Спасибо,

Наш менеджер

свяжется с Вами

Амстердамський марафон: особистий досвід
Амстердамський марафон: особистий досвід

В моїх особистих відносинах постійно присутній біг. Ми з хлопцем вже брали участь у різних київських забігах, а потім вирішили спробувати підкорити Амстердам (TCS Amsterdam Marathon 2019). Мені пощастило, адже я була групою підтримки на марафоні і учасницею на половинці. Тож тепер можу поділитися з вами враженнями від обох цих стартів.

Реєстрація та підготовка

Чому саме Амстердам? Це питання я чула безліч разів. У нас була одна мета на двох: його марафон і моя половинка. Ми перебрали безліч осінніх забігів в Європі. Хотіли обрати gold label і саме тому зупинились на Амстердамі. А ще тому що ніколи не були в Нідерландах.

Реєстрація на марафон коштувала 80 євро, а на половинку — 30. Додатково можна було включити тренувальний забіг напередодні, паста-паті, футболку та інше.

Прямий переліт до Амстердаму дорогий, тому ми вирішили полетіти до Брюсселю, а звідти дібратись на flixbus до Амстердаму. Це зекономило нам гроші, до того ж ми змогли відвідати ще одну країну. Але я не рекомендую їхати flixbus до Амстердаму. Наш автобус виїхав на 1 годину 40 хвилин пізніше, і ми не встигли на громадський транспорт.

В будь-якому випадку краще прилітати за декілька днів до забігу. Так ви встигнете пройти період адаптації та трохи відпочити перед стартом.

Похід на експо

Забрати свій стартовий номер можна було з п’ятниці по неділю. Для цього потрібно було не пропускати повідомлень на електронну пошту. Поряд з маркетинговою розсилкою організатори Амстердамського марафону надіслали листа з позначкою «важливо». Це лист з номером, який потрібно показати, щоб забрати свій стартовий пакет. В пакеті для половинки тільки стартовий номер, а для марафону ще й футболка. Там же, на експо, ми знайшли гелі SIS та батончики, які забули прихопити в Україні. Ну і, звичайно, знайшли своє ім’я на стіні, поруч з іменами всіх інших учасників.

Дорога до стадіону

Дістатися в новій країні до точки старту виявилося непросто. Ми проживали в 27 кілометрах від центру. Ввечері ми переглянули доступні маршрути та розклад на офіційному сайті 9292.nl. Завдяки цьому сайту можна знайти найзручніші способи переїздів, дізнатися ціну та розклад транспорту. Але іноді він збоїть, і тому вранці ми не знайшли жодного маршруту до міста.

Діставшись до аеропорту, ми запитували в персоналу, як краще доїхати до старту, адже дороги можуть бути перекриті. Але там ніхто і не чув про Амстердамський марафон. Їхати з аеропорту швидше і краще всього потягом, що ми і зробили.

З центру добиратись до точки старту дуже легко, незважаючи на перекриті дороги. Від станції метро до Олімпійського стадіону приблизно 5-7 хвилин пішки. Марафон розпочинається о 9:30, а ми прибули на локацію о 8:45.

Моя порада: шукайте житло поряд з центром. Буде дорожче, ніж на околицях, але не буде проблем з трансфером. До того ж, якщо візьмете житло далеко від центру, будете витрачати більше коштів на дорогу. А так ще й менше нервів витратите перед стартом 🙂

TCS Amsterdam Marathon

Цього року у марафоні взяли участь більше 17 тисяч людей. Всього ж на різні дистанції в рамках забігу зареєструвалися 47 тисяч осіб із 140 країн світу.

Група підтримки проводжає своїх атлетів до черги, а далі ми розділяємось. Мій атлет прямує до стадіону, а я — на трибуну. Я була шокована: людей неймовірно багато!

Під час реєстрації кожен обирає очікуваний час фінішу з пейсом та кольоровою зоною. На старт виходять першими найшвидші — біла зона (до 2 годин 40 хвилин). Мій атлет був в рожевій зоні — від 3 годин до 3 годин 30 хвилин.

Щоб спробувати зловити свого атлета перед стартом, я вийшла на вулицю. Спочатку я намагалась знайти його, розрізняючи всіх за кольоровими зонами. Та по факту вони вже змішались. Серед тисяч обличь та ніг я шукала рідний погляд та червоні компресійні шкарпетки. В мене не вийшло. Тому я пішла шукати Wi-Fi та гарячий чай, щоб трекати його час і зігрітися перед стартом. І навіть через 20 хвилин ще не всі вийшли на старт.

Організатори марафону створили дуже корисний додаток для iOS та Android. В день забігу там можна трекати час та маршрут учасника.

Зі слів мого хлопця, маршрут крутий. Дуже гарні краєвиди на Амстердам, чудова дорога та мало підйомів. Іноді занадто вузькі вулиці як для великої кількості людей, тому всі мимоволі штовхаються. Через це ти починаєш втрачати темп. Пункти гідратації зручні, якісні спортивні добавки. Група підтримки та музика заряджають енергією та надихають бігти швидше.

Mizuno Half-Marathon

Півмарафонська дистанція стартувала о 13:30 за межами Олімпійського стадіону. Я зустріла свого атлета з фінішу, обійняла і привітала першою. Потім одразу побігла шукати свою зону. Я була в помаранчевій зоні: планувала пробігти половинку до 2 годин. Ми стартували о 13:40.

Мені сподобався маршрут, я не відчувала підйомів, не було жахливої брущатки, ям та інших перешкод. Багато хто казав мені в дорогу: о, в Амстердамі буде легко і весело бігти, там же всюди запах маріхуани. Але повітря було чисте та свіже, ніякої вам маріхуани. Дихати було легко, бездощова прохолодна погода сприяла чудовим результатам.

У мене склалося враження, що не було жодних 300 метрів без групи підтримки. Люди кричать тобі, що ти зможеш. Говорять, що залишилось зовсім трохи. Якщо учасники зупинялись, вони по-братськи плескали по плечу і заряджали бігти далі, не зупинятись. В них вистачало голосу та настрою робити хвилі руками на декілька метрів, кричати та свистіти.

Кожний кілометр була жива музика або діджеї. Кожні 4 кілометри були точки гідратації з водою, бананами, батончиками, гелями, ізотоніками та губками. Мій факап був в тому, що я схопила перший ліпший стакан і побігла далі. Почала пити і зрозуміла, що це ізотонік. Після нього захотілось пити ще більше, а через кілометр почало боліти в боку. Готові наповнені стакани тримають вздовж дороги так, щоб ви могли не зупинятись. Треба просто бути трохи уважнішим. Для мене це дуже важливо, я ніколи не зупиняюсь на дистанції. Після короткої паузи бігти стає в рази складніше. Не експериментуйте, якщо ви ніколи раніше не пили ізотонік, не робіть цього на дистанції. Протестуйте все харчування, починаючи з торгової марки, закінчуючи смаком, перед забігом. Більше про харчування для бігунів читайте в статті Анни Раєвської.

Фініш

Останні 2 кілометри півмарафону я пробігла на енергії групи підтримки. Чим ближче до фінішу тим більше людей. Тим голосніше вони кричать, тим жвавіше вони підбадьорюють. Я вже не чула трекер, не бачила пейс і навіть не думала, скільки залишилось. Я давала всім «п’ять»і тільки пришвидшувалась. Фінішували ми на Олімпійському стадіоні. На фініші дають медаль, пляшку ізотоніку, воду та банани.

В першу чергу після такої дистанції ти хочеш просто передихнути. Зробити пару ковтків свіжого повітря і пару ковтків води не на бігу. Побачити рідне обличчя, обійнятись і розділити радість перемоги з рідною людиною. Групу підтримки не пускають на фініш, тому тебе ніхто не зустріне відразу після лінії. Тобі дають медаль, зігрівають пакетом, і ти виходиш зі стадіону за водою. Ти виходиш і назад повернутись вже не можеш. Через це ми не змогли насолодитись моментом маленької перемоги.

На фініші ми зустріли багато українців, ми вітали одне одного з чудовими результатами. На сайті можна переглянути свою позицію в загальному рейтингу та результат порівняно з середніми показниками.

Мій результат на половинці — 02:02:43. Напевно, якби ходила на тренування до тренера Ігоря Осьмака, то пробігла б краще. Реєстрація на 2020 рік вже відкрита, тому реєструйтесь на марафон чи на півмарафон. Записуйтесь на тренування з тренером Ігорем. Летіть підкорювати Амстердам і насолоджуватись його духом свободи. Воно того варте.

Читайте також: Як LIVE.LOVE пробіг марафон в Амстердамі 2019.

Аліна Вороненко

Аліна Вороненко

Пишу від душі, бігаю по любові.

Все статьи автора
Другие статьи по теме: